Освітні програми ,що реалізується в закладі
Положення
про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Опорній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Уланів,
погоджено на засіданні педагогічної ради № 3 від 28.12.2019 року
Загальні положення
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Опорній загальноосвітній школі І-ІІІ ст. с. Уланів розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).
Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.
Колегіальним органом управління навчального закладу, який визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.
Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та контроль за її виконанням.
1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти.
Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:
- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
- принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
Забезпечення якості освіти є багатоплановим і передбачає:
- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних, тощо),
- організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти,
- контроль освітньої та виховної діяльностей,
- якість підготовки працівників на всіх рівнях.
Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:
- планування освітньої діяльності;
- затвердження, моніторинг та оновлення освітніх програм;
- підвищення якості підготовки контингенту здобувачів освіти;
- посилення кадрового потенціалу навчального закладу;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
- забезпечення публічності інформації про діяльність школи;
- створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.
Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою.
2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
- об’єктивне оцінювання результатів навчання.
Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
- надання достовірної інформації про результати власної навчальної ( творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
- академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
- самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
- списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
- обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
- повторне проходження оцінювання (самостійна, контрольна робота тощо);
- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;
Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.
Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:
- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.
3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.
У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.
Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними напрямками:
- визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень,
- використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти,
- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.
Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
До ключових компетентностей належать:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:
- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;
- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:
- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
- сформованість предметних умінь і навичок;
- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
- самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.
Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою. Глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань. Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і
нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.
Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.
Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.
Знання є складовою умінь учнів діяти.
Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.
Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.
Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.
Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого. Вони визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.
Другий рівень - середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.
Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.
Четвертий рівень - високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.
Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.
Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.
Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять наприкінці 4 класу державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Навчальні досягнення учнів 2(3)-4 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти», наказу МОНу від 19.08.2016 року № «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222», учнів 5-11 класів - згідно наказу МОНу від 05.05.2008 року № 371 «Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
- усунення безсистемності в оцінюванні;
- підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
- індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
- систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
- концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.
Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.
4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
Під час оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників оцінюванню підлягають:
-ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій,форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти,
- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників,
- налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти,
- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.
Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.
Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.
За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Професійний рівень діяльності вчителя:
|
Кваліфікаційні категорії |
|||
|
Критерії 1. Знання теоретичних і практичних основ предмета 2. Знання сучасних досягнень у методиці: |
Спеціаліст другої категорії Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя. Має глибокі знання зі свого предмета Слідкує за спеціальною і методичною літературою; працює за готовими ме- тодиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; |
Спеціаліст першої категорії Відповідає имогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін Володіє методиками аналізу навчально-методичної роботи з предмета; варіюєготові, розроблені іншими методики й |
Спеціаліст вищої категорії Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми Володіє методами науково-дослідницької, експеримен-тальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики |
|
уміє самостійно розробляти методику викладання |
програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, |
||
|
3. Уміння аналізувати свою діяльність |
Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи |
Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей |
Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об'єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації. |
|
|
4. Знання нових педагогічних концепцій |
Знає сучасні технології на- вчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов |
Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й программами |
Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності. |
|
|
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня |
"Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях |
Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення |
Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науково- обґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях. |
|
|
ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя. |
||||
|
Критерії |
Спеціаліст другої категорії |
Спеціаліст першої категорії |
Спеціаліст вищої категорії |
|
|
1.Володіння способами індивідуалі зації навчання |
Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров'я. Знає методику діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей |
Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів,розумових і фізични здібностей |
Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми. |
|
|
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів |
Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння |
Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками |
Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками |
|
|
3. Робота з розвитку в учнів загально- навчальних вмінь і навичок |
Прагне до формування навичок раціональної організації праці |
Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці. Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт |
||
|
учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія) |
|||
|
4.Рівень навченості учнів |
Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об'єктивний в оцінюванні знань учнів |
Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів. |
Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв'язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук |
|
ІІІ. Комунікативна культура |
|||
|
Критерії |
Спеціаліст другої категорії |
Спеціаліст першої категорії |
Спеціаліст вищої категорії |
|
1. Комунікати вні і організатор- ські здібності |
Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю. |
Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює |
Відчуває потребу в комуні- кативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності |
|
2. Здатність до співпраці з учнями |
Володіє відомими в педа- гогіці прийомами пере- конливого впливу, але ви- користовує їх без аналізу ситуації |
Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до по- дальших виховних впливів учителя |
Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе ви- користання в спілкуванні. Ви- ховує вміння толерантно ста- витися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні ро- зумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів |
|
3. Готовність до співпраці з колегами |
Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами |
Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів Моралі |
Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами |
|
4. Готовність до співпраці з батьками |
Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім'ї, систематично співпрацює з батьками |
Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології |
Налагоджує контакт із сім'єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності |
|
5. Педагогічний такт |
Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями . |
Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості |
|
|
6. Педагогічна культура |
Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди |
Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію |
Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією |
|
7. Створення комфортного мікроклімату |
Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини |
Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури Особистості |
Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей |
Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.
Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.
Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:
- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.
6.Критерії оцінювання управлінської діяльності:
- створення безпечних і комфортних умов навчання і праці,
- забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації,
- забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору,
- наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності школи, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань,
- створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм,
- організація освітнього процесу на засадах людино- та дитино центризму,
- ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників,
- прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з громадою,
- формування та забезпечення політики академічної доброчесності.
Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.
6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процессу.
Для забезпечення освітнього процесу база закладу освіти складається з навчальних кабінетів, майстерень, спортивних залів, актової зали, класів, медичного кабінету, бібліотеки, їдальні. Створено умови для доступу до мережі Інтернет, діє WiFi мережа. Освітній процес забезпечено навчальною, методичною літературою.
7. Забезпечення публічності інформації
Відповідно до Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про освіту» навчальний заклад забезпечує доступність до інформації про свою діяльність.
На офіційному сайті школи та флій розміщується і постійно оновлюється інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню відповідно до вимог Закону України «Про освіту».
8. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:
1. Рівність і доступність використання.
Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відосо- блення окремих груп населення.
2. Гнучкість використання.
Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
3. Просте та зручне використання.
Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.
Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей
сприйняття користувача.
5. Припустимість помилок.
Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
6. Низький рівень фізичних зусиль.
Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
7. Наявність необхідного розміру і простору.
Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.
9. Моніторинг якості освіти.
Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.
Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).
Завдання моніторингу:
- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.
- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.
Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.
Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:
- здобувач освіти;
- педагогічний працівник;
- адміністрація закладу.
Суб’єктами моніторингу виступають:
- моніторингова група;
- адміністрація закладу;
- органи управління освітою (різних рівнів).
Основними формами моніторингу є:
- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь в олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах, відвідування уроків);
- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.
Критерії моніторингу:
- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
Очікувані результати:
- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.
- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських рішень.
Підсумки моніторингу:
- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.
- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорі, педагогічних радах.
- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.
Затверджено
на засіданні педагогічної ради
Опорної загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. с.Уланів
протокол № 3 від 26.03.2018 року
Положення
про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти в Опорній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Уланів
1. Загальні положення
1.1. Положення про академічну доброчесність в Опорній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Уланів (далі - Положення) закріплює норми та правила етичної поведінки, професійного спілкування між педагогічними працівниками Опорної загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Уланів з добувачами освіти.
1.2. Це Положення розроблено на основі Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільного Кодексу України, Статуту школи, Правил внутрішнього розпорядку, Колективного договору та інших нормативно-правових актів чинного законодавства України та нормативних (локальних) актів школи.
1.3. Мета Положення полягає у дотриманні високих професійних стандартів в усіх сферах діяльності закладу (освітній, науковій, виховній), підтримки освітніх взаємовідносин між педагогічними працівниками та здобувачами освіти, запобігання порушенню академічної доброчесності.
1.4. Педагогічні працівники та здобувачі освіти, усвідомлюючи свою відповідальність за неналежне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу закладу, зобов’язуються виконувати норми даного Положення.
1.5. Норми цього Положення закріплюють правила поведінки безпосередньо у трьох основних сферах – освітній (навчальній), науковій та виховній (морально-психологічний клімат у колективі).
1.6. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу закладу.
2. Поняття та принципи академічної доброчесності
2.1. Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та творчих досягнень.
2.2. Для забезпечення академічної доброчесності в освітньому закладі необхідно дотримуватися наступних принципів:
- демократизм;
- законність;
- соціальна справедливість;
- пріоритет прав і свобод людини і громадянина;
- рівноправність;
- гарантування прав і свобод;
- професіоналізм та компетентність;
- партнерство і взаємодопомога;
- повага та взаємна довіра;
- відкритість і прозорість;
- відповідальність за порушення академічної доброчесності.
2.3. Кожен учасник шкільної спільноти наділений правом вільно обирати свою громадську позицію, яка проголошується відкрито при обговоренні рішень та внутрішніх документів.
2.4. Офіційне висвітлення діяльності закладу та напрямів його розвитку може здійснювати директор або особа за його дорученням.
2.5. У разі, якщо відбулося розповсюдження інформації, яка є неправдивою, викладеною з перекрученням фактів, наклепницькою, ображає людину або може завдати іншої серйозної шкоди закладу, особа, яка до цього причетна, має зробити все можливе, щоб спростувати викривлену інформацію, зменшити обсяг завданої шкоди.
2.6. Гідним для представників шкільної спільноти є:
- шанобливе ставлення до символіки закладу: гімну, прапора, емблеми;
- дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку;
- культура зовнішнього вигляду співробітників та учасників освітнього процесу;
- дотримання правил високих стандартів ділової етики у веденні переговорів, у тому числі телефонних.
2.7. Неприйнятним для всіх членів шкільної спільноти є:
- навмисне перешкоджання навчальній та трудовій діяльності членів спільноти;
- участь у будь-якій діяльності, що пов’язана з обманом, нечесністю; підробка та використання офіційних документів;
- перевищення повноважень, що передбачені посадовими інструкціями;
- ведення в закладі політичної, релігійної та іншої пропаганди;
- використання мобільних телефонів під час навчальних занять, нарад або офіційних заходів;
- вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин, паління у закладі, поява у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
- пронесення до закладу зброї, використання газових балончиків та інших речей, що можуть зашкодити здоров’ю та життю людини.
3. Забезпечення академічної доброчесності учасниками освітнього процесу
3.1. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:
- дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України;
- утвердження позитивного іміджу освітнього закладу, примноження його традицій;
- дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
- запобігання корупції, хабарництву;
- збереження, поліпшення та раціональне використання навчально-матеріальної бази закладу;
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм про авторські права;
- надання правдивої інформації про методики і результати власної навчальної (творчої, наукової) діяльності;
- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
- об’єктивне й неупереджене оцінювання результатів навчання;
- надання якісних освітніх послуг з використанням у практичній професійній діяльності інноваційних здобутків у галузі освіти;
- дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики.
3.2. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:
- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх потреб і можливостей);
- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
- дотримання норм законодавства про авторське право;
- особисту присутність на всіх уроках, окрім випадків, викликаних поважними причинами;
- користування інфраструктурою освітнього закладу відповідально, економно та за призначенням;
- дотримання правил поведінки учнями та правил внутрішнього трудового розпорядку;
- сприяння збереженню та примноженню традицій закладу, підвищення його престижу власними досягненнями у навчанні, спорті, творчості.
3.3. Порушенням академічної доброчесності вважається:
- академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власних досліджень (творчості) або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
- фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;
- фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу;
- списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
- обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності та організації освітнього процесу. Формами обману є, зокрема академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
- хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг чи будь – яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
- необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
4. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності
4.1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчесності визначають спеціальні закони та дане Положення.
4.2. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники освітнього закладу можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:
- при необ’єктивному оцінюванні результатів навчання здобувачів освіти педагогічному працівнику рекомендується опрацювати критерії оцінювання знань. Факти систематичних порушень враховуються при встановленні кваліфікаційної категорії, присвоєнні педагогічного звання;
- спотворене представлення у методичних розробках, публікаціях чужих ідей, використання Інтернету без посилань, фальсифікація наукових досліджень, неправдива інформація про власну освітню діяльність є підставою для відмови в присвоєнні або позбавленні раніше присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
4.3. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:
- повторне проходження оцінювання(контрольна робота, іспит, залік тощо);
- при моніторингу якості знань не зараховуються результати, при участі у І етапі (шкільному) Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах – результати учасника анулюються. У разі повторних випадків списування учень не допускається до участі в інших олімпіадах, конкурсах.
- У разі систематичного порушення правил поведінки здобувачів освіти, пошкодження шкільного майна, нецензурну лексику, прояви булінгу доводити до відома батьків і діяти згідно чинного законодавства.
5. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності
5.1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього трудового розпорядку освітнього закладу.
5.2. Положення доводиться до батьківської громадськості на конференції, а також оприлюднюється на сайті закладу.
5.3. Заступник директора школи, що відповідає за організацію методичної роботи в закладі:
- забезпечує шляхом практикумів, консультацій та інших індивідуальних та колективних форм навчання з педагогічними працівниками створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій, на конкурси різного рівня з метою попередження порушень академічної доброчесності;
- забезпечує рецензування робіт на конкурси, на присвоєння педагогічного звання .
5.4. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу з учнями щодо етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності.
6. Комісія з питань академічної доброчесності .
6.1. Комісія з питань академічної доброчесності (далі – Комісія) - це незалежний орган, що діє в закладі з метою забезпечення дотримання учасниками освітнього процесу морально-етичних та правових норм цього Положення.
6.2. До складу Комісії входять представник ради школи, учнівського самоврядування та представники педагогічного колективу.
Склад комісії затверджується рішенням педагогічної ради.
Термін повноважень Комісії – 1 рік.
6.3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процессу
6.4. Комісія зі свого складу обирає Голову, заступника та секретаря. Голова Комісії веде засідання, підписує протоколи та рішення тощо. За відсутності Голови його обов'язки виконує заступник. Повноваження відносно ведення протоколу засідання, технічної підготовки матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо здійснює секретар.
6.5. Організаційною формою роботи Комісії' є засідання, які проводяться в разі виникнення потреби.
6.6. Рішення приймаються закритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх. 6.7.Засідання Комісії оформлюється протоколом, який підписує Голова та секретар.
6.8. Комісія звітує про свою роботу раз на рік.
7. Заключні положення
7.1. Учасники освітнього процесу мають знати Положення про академічну доброчесність. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки.
Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт.
7.2. Прийняття принципів і норм Положення засвідчується підписами членів педагогічного колективу. Здобувачі освіти ознайомлюються в обов’язковому порядку.
7.3. Положення про академічну доброчесність Опорної загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів с.Уланів затверджується педагогічною радою закладу та вводиться в дію наказом директора.
7.4. Зміни та доповнення до Положення можуть бути внесені будь-яким учасником освітнього процесу за поданням до педагогічної ради школи.вітні програми, що реалізуються в закладі:
Заклад користується типовими навчальними програмами МОН України.
Типові навчальні плани початкової школи, затверджені наказом МОН молоді спорту України від 10.06.2011 року № 572, додаток 1;
Типові навчальні плани початкової школи, затверджені наказом МОНмолоді спорту України від 10.06.2011 року № 572, додаток 2;
Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затверджені наказом Міністерства освіти науки, молоді та спорту України від 03.04.2012 № 409, (Із змінами,внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки № 551 від 17.05.2013, № 664 від 29.05.2014, додаток 12, № 1465 від 12.12.2014).
Типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затверджені наказом МОН України від 27.08.2010 року № 834, додатки № 8, 9,10,13.
Робочі навчальні плани складені відповідно до листа Міністерства освіти і науки України «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2017-2018 навчального року», охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової та упровадження курсів за вибором.
Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин робочого навчального плану. З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.
Викладання предметів інваріантної та варіативної складової робочих навчальних планів здійснюватиметься за навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.
Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.
Години фізичної культури в 1 – 11-х класах не враховується при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено наказами МОН України від 01.03.2004 № 162, від 29.11.2005 № 682, від 07.05.2007 № 357.
Порядок вивчення окремих навчальних предметів:
Освітня галузь «Мови і літератури» у 1-х класах реалізується навчальними предметами «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова», у 2-х-4-х класах «Українська мова (мова і читання)», «Іноземна мова»,
Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується навчальними предметами у 1-4-х класах «Основи здоров'я» та «Фізична культура».
Освітня галузь «Технології» реалізується через предмети «Трудове навчання» у 1-4-х класах та «Інформатики» у 2-4 –х класах.
Освітня галузь «Мистецтво» у 1-4-х класах реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».
У Освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами: у 5-7–х класах - «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», у 8-9 класах - «Мистецтво».
Освітня галузь «Технології» у 8 – 9-х класах реалізується через предмет «Трудове навчання»,